1-а СамуїловаРозділ 13 |
|
1 |
|
2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, — дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йоната́ном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх. |
|
3 І побив Йоната́н филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филисти́мляни, а Саул засурми́в у сурму́ по всьому Кра́ю, говорячи: „Нехай почують євреї!“ |
|
4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: „Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став нена́висним серед филисти́млян“. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу. |
|
5 А филисти́мляни були зібрані воювати з Ізраїлем, — тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівці́в, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборува́ли в Міхмаші, на схід Бет-Авену. |
|
6 А Ізра́їльтянин побачив, що скру́тно йому, що наро́д був пригно́блений, — і народ ховався по пече́рах, і по щі́линах, і по ске́лях, і по льоха́х та по яма́х. |
|
7 А інші євреї перейшли Йорда́н до кра́ю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним. |
|
8 І чекав він сім день умо́вленого ча́су, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґа́лу, — і народ став розбігатися від нього. |
|
9 І сказав Саул: „Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви“. І він приніс цілопа́лення. |
|
10 І сталося, як скінчи́в він прино́сити цілопа́лення, то ось прихо́дить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його. |
|
11 І сказав Самуїл: „Що́ ти зробив?“ А Саул відказав: „Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умо́влений час тих днів. А филисти́мляни зібралися в Міхмаші. |
|
12 І я сказав: Тепер филисти́мляни зі́йдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопа́лення!“ |
|
13 І сказав Самуїл до Саула: „Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем. |
|
14 А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не ви́конав, що́ наказав був тобі Господь“. |
|
15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знахо́дився з ним, — близько шости сотень чоловіка. |
|
16 І Саул і син його Йоната́н та народ, що знахо́дився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филисти́мляни ж таборува́ли в Міхмаші. |
|
17 І вийшли руїнники з филистимського табо́ру трьома́ відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до кра́ю Шуал, |
|
18 і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині. |
|
19 А коваля́ не було по всім Ізраїлевім Кра́ї, бо филисти́мляни сказали: „Щоб не робили євреї меча́ чи списа!“ |
|
20 І схо́див увесь Ізраїль до филисти́млян гострити кожен свого плуга, і за́ступа свого, і сокиру свою, і серпа́ свого, |
|
21 коли тупи́лися ві́стря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли схо́дити, щоб направити ві́стря рожна́. |
|
22 І сталося за дні́в війни, — і не знайшлося ані меча, ані списа́ в руці всього народу, що був з Саулом та з Йоната́ном, та був зна́йдений тільки для Саула та для сина його Йоната́на. |
|
23 І вийшла филистимська зало́га до перехо́ду Міхмашу. |
Первая хроника царствГлава 13 |
|
1 |
|
2 Две тысячи были с ним в городе Михмасе и в нагорьях Вефиля, а тысяча – с его сыном Ионафаном в городе Гиве, что в земле Вениамина. Остальной народ он отпустил по домам. |
|
3 Ионафан напал на сторожевую заставу филистимлян в Геве, и филистимляне услышали об этом. Тогда Шаул велел трубить в рога по всей стране и сказал: |
|
4 И весь Исраил узнал новость: Шаул напал на филистимскую заставу. Теперь филистимляне возненавидели Исраил. Народ был призван присоединиться к Шаулу в Гилгале. |
|
5 Филистимляне собрались воевать с Исраилом, у них было три тысячи колесниц, шесть тысяч колесничих и столько воинов, сколько песка на морском берегу. Они поднялись и расположились станом в Михмасе, к востоку от Бет-Авена. |
|
6 Когда исраильтяне увидели, что они в опасности, и что их сильно потеснили, они спрятались в пещерах и зарослях, среди скал, в ямах и колодцах. |
|
7 Некоторые евреи даже перебрались за реку Иордан в землю Гада и в Галаад. |
|
8 Он выждал семь дней – время, определённое Шемуилом, но Шемуил всё не приходил в Гилгал, и люди Шаула начали разбегаться. |
|
9 Тогда Шаул сказал: |
|
10 Как раз в то время, когда он закончил жертвоприношение, пришёл Шемуил, и Шаул вышел, чтобы приветствовать его. |
|
11 – Что ты сделал? – спросил Шемуил. |
|
12 я подумал: |
|
13 – Ты поступил безрассудно, – сказал Шемуил. – Ты не исполнил повеления, которое дал тебе Вечный, твой Бог. Если бы ты не сделал этого, Он установил бы твоё царство над Исраилом навсегда. |
|
14 Но теперь твоё царствование не продлится. Вечный нашёл себе человека по сердцу и избрал его вождём своего народа, потому что ты не исполнил повеления Вечного. |
|
15 Затем Шемуил пошёл из Гилгала в Гиву, что в земле Вениамина. Шаул пересчитал людей, которые были с ним, и их набралось около шестисот человек. |
|
16 |
|
17 Филистимские воины вышли для набега тремя отрядами. Один повернул к Офре, что в земле Шуал, |
|
18 другой – к Бет-Хорону, а третий – к пограничной земле, возвышающейся над долиной Цевоим, по направлению к пустыне. |
|
19 Во всей земле Исраила невозможно было отыскать ни одного кузнеца, потому что филистимляне не хотели допустить того, чтобы исраильтяне научились делать мечи и копья. |
|
20 И весь Исраил ходил к филистимлянам точить свои плужные лемехи, мотыги, топоры и серпы. |
|
21 Восемь граммов серебра стоило наточить плужные лемехи и мотыги, и четыре грамма серебра – наточить топоры и поправить рожон для скота. |
|
22 Поэтому в день сражения ни у одного воина Шаула и Ионафана не было в руке меча или копья, они были только у Шаула и у его сына Ионафана. |
|
23 |
1-а СамуїловаРозділ 13 |
Первая хроника царствГлава 13 |
|
1 |
1 |
|
2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, — дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йоната́ном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх. |
2 Две тысячи были с ним в городе Михмасе и в нагорьях Вефиля, а тысяча – с его сыном Ионафаном в городе Гиве, что в земле Вениамина. Остальной народ он отпустил по домам. |
|
3 І побив Йоната́н филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филисти́мляни, а Саул засурми́в у сурму́ по всьому Кра́ю, говорячи: „Нехай почують євреї!“ |
3 Ионафан напал на сторожевую заставу филистимлян в Геве, и филистимляне услышали об этом. Тогда Шаул велел трубить в рога по всей стране и сказал: |
|
4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: „Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став нена́висним серед филисти́млян“. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу. |
4 И весь Исраил узнал новость: Шаул напал на филистимскую заставу. Теперь филистимляне возненавидели Исраил. Народ был призван присоединиться к Шаулу в Гилгале. |
|
5 А филисти́мляни були зібрані воювати з Ізраїлем, — тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівці́в, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборува́ли в Міхмаші, на схід Бет-Авену. |
5 Филистимляне собрались воевать с Исраилом, у них было три тысячи колесниц, шесть тысяч колесничих и столько воинов, сколько песка на морском берегу. Они поднялись и расположились станом в Михмасе, к востоку от Бет-Авена. |
|
6 А Ізра́їльтянин побачив, що скру́тно йому, що наро́д був пригно́блений, — і народ ховався по пече́рах, і по щі́линах, і по ске́лях, і по льоха́х та по яма́х. |
6 Когда исраильтяне увидели, что они в опасности, и что их сильно потеснили, они спрятались в пещерах и зарослях, среди скал, в ямах и колодцах. |
|
7 А інші євреї перейшли Йорда́н до кра́ю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним. |
7 Некоторые евреи даже перебрались за реку Иордан в землю Гада и в Галаад. |
|
8 І чекав він сім день умо́вленого ча́су, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґа́лу, — і народ став розбігатися від нього. |
8 Он выждал семь дней – время, определённое Шемуилом, но Шемуил всё не приходил в Гилгал, и люди Шаула начали разбегаться. |
|
9 І сказав Саул: „Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви“. І він приніс цілопа́лення. |
9 Тогда Шаул сказал: |
|
10 І сталося, як скінчи́в він прино́сити цілопа́лення, то ось прихо́дить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його. |
10 Как раз в то время, когда он закончил жертвоприношение, пришёл Шемуил, и Шаул вышел, чтобы приветствовать его. |
|
11 І сказав Самуїл: „Що́ ти зробив?“ А Саул відказав: „Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умо́влений час тих днів. А филисти́мляни зібралися в Міхмаші. |
11 – Что ты сделал? – спросил Шемуил. |
|
12 І я сказав: Тепер филисти́мляни зі́йдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопа́лення!“ |
12 я подумал: |
|
13 І сказав Самуїл до Саула: „Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем. |
13 – Ты поступил безрассудно, – сказал Шемуил. – Ты не исполнил повеления, которое дал тебе Вечный, твой Бог. Если бы ты не сделал этого, Он установил бы твоё царство над Исраилом навсегда. |
|
14 А тепер царство твоє не буде стояти, — Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не ви́конав, що́ наказав був тобі Господь“. |
14 Но теперь твоё царствование не продлится. Вечный нашёл себе человека по сердцу и избрал его вождём своего народа, потому что ты не исполнил повеления Вечного. |
|
15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знахо́дився з ним, — близько шости сотень чоловіка. |
15 Затем Шемуил пошёл из Гилгала в Гиву, что в земле Вениамина. Шаул пересчитал людей, которые были с ним, и их набралось около шестисот человек. |
|
16 І Саул і син його Йоната́н та народ, що знахо́дився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филисти́мляни ж таборува́ли в Міхмаші. |
16 |
|
17 І вийшли руїнники з филистимського табо́ру трьома́ відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до кра́ю Шуал, |
17 Филистимские воины вышли для набега тремя отрядами. Один повернул к Офре, что в земле Шуал, |
|
18 і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині. |
18 другой – к Бет-Хорону, а третий – к пограничной земле, возвышающейся над долиной Цевоим, по направлению к пустыне. |
|
19 А коваля́ не було по всім Ізраїлевім Кра́ї, бо филисти́мляни сказали: „Щоб не робили євреї меча́ чи списа!“ |
19 Во всей земле Исраила невозможно было отыскать ни одного кузнеца, потому что филистимляне не хотели допустить того, чтобы исраильтяне научились делать мечи и копья. |
|
20 І схо́див увесь Ізраїль до филисти́млян гострити кожен свого плуга, і за́ступа свого, і сокиру свою, і серпа́ свого, |
20 И весь Исраил ходил к филистимлянам точить свои плужные лемехи, мотыги, топоры и серпы. |
|
21 коли тупи́лися ві́стря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли схо́дити, щоб направити ві́стря рожна́. |
21 Восемь граммов серебра стоило наточить плужные лемехи и мотыги, и четыре грамма серебра – наточить топоры и поправить рожон для скота. |
|
22 І сталося за дні́в війни, — і не знайшлося ані меча, ані списа́ в руці всього народу, що був з Саулом та з Йоната́ном, та був зна́йдений тільки для Саула та для сина його Йоната́на. |
22 Поэтому в день сражения ни у одного воина Шаула и Ионафана не было в руке меча или копья, они были только у Шаула и у его сына Ионафана. |
|
23 І вийшла филистимська зало́га до перехо́ду Міхмашу. |
23 |